Історична довідка про заклад

Компаніївський районний Будинок піонерів та школярів був створений 10 січня 1961 року. В період з 10.01.1961 по 02.09.1969 p.p. колектив закладу очолював Бабій Михайло Дмитрович. На початку функціонування закладу працювали такі гуртки: фотогурток, радіотехнічний гурток, столярний, кіно гурток, крій та шиття, вокальний, баяністів, драматично-ляльковий, художньої вишивки, мотоциклетного спорту. В той час до роботи гуртків залучались в основному учні 4-10 класів шкіл райцентру Компаніївської середньої школи, Компаніївської восмирічної школи, Живанівської школи.

Крім проведення гурткової роботи. Будинок піонерів став центром позашкільної роботи з піонерами та методичним центром по навчанню старших піонер вожатих. Так, наприклад, в 1967 році при Будинку піонерів працював піонерський штаб, яким керував Бабій М.Д. На засіданні штабу виносились питання життя і діяльності піонерських дружин та хід включення піонерів шкіл у Всесоюзний марш піонерів " Заповітам Леніна вірні».

Колектив Будинку піонерів став ініціатором створення піонерського табору, який і було відкрито 16.07.1964 р. в селі Червоновершка. З вересня 1968 року була організована робота гуртків.

Будинок піонерів очолив новий директор - Дмитрієва Л.Л. Під її керівництвом в закладі працювали такі гуртки: образотворчого мистецтва, духових інструментів, танцювальний, шахматний, вокальний, крій та шиття, художньої вишивки. Особливою популярністю користувалися гуртки "Умілі руки" керівник Бойко Валентина Олександрівна, танцювальний Слободенюк В.М., вокальний Гончаров В.М., духовий оркестр Гончаров Микола Стратонович.

В цей період були проведені такі масові заходи : конкурс дитячих малюнків "Світ очима дітей", виставка дитячих робіт "Хочу все знати", присвячені XXIV з" їзду КПРС І КП України. Також проводилась робота та по піонерському маршруту "Завжди готов".

З 1971 року директором закладу стала Міхеєва Луїза Миколаївна. З цього часу при Будинку піонерів почали працювати нові гуртки: авіамодельний, судномодельний, театр ляльок, "Умілі руки", юних філателістів.

В 70-ті роки Значних результатів в роботі досягли такі гуртки як "Авіамодельний", "Судномодельний", "Різьба по дереву, якими керував досвідчений педагог Недлінський Д.Ф. Було розвернуто краєзнавчу роботу напрямку "Шляхами слави батьків".

20 березня 1975 на посаду директора Будинку піонерів було призначено Пройдакова Т.С.. В цей період працювали такі гуртки: духовний оркестр, філателія, технічні гуртки, м'яка іграшка.

Розпочав свою роботу Клуб інтернаціональної дружби. Гуртківці закладу брали участь в обласних конкурсах і змаганнях. Так, в квітні 1976року юні техніки під керівництвом Баркова Василя Володимировича зайняли І місце в обласних змаганнях початкового технічного моделювання.

Під керівництвом піонерського штабу, створеного при Будинку піонерів, школярі району взяли участь у Всесоюзному змаганні "Мільион-Батьківщині піонери району зібрали 15 т макулатури.

Таіса Сергіївна Іваненко працювала директором по 1979 рік. ЗО березня 1979 року на цій посаді її змінила Дорофеева Юлія Семенівна. За час свого існування неодноразово колективи будинку піонерів відзначалися за участь у всесоюзних конкурсах та операціях.

Працювали такі гуртки: "М'яка іграшка", фото гурток, в'язання, крій та шиття. "Умілі руки", радіо телеграфісти, театр ляльок, драматичний, духовний оркестр, танцювальний, спортивної гімнастики, художнього читання.

Було створено агітаційну бригаду під керівництвом Маслинкової Людмили Павлівни. Учасники агітбригади побували з виступами в колгоспах району. Було організовано концертну програму " За щасливе дитинство у мирному світі", присвячену Міжнародному року дитини.

У 1980 році було організовані малі Олімпійські Ігри, що пройшли в школах, піонерських таборах, гуртках, спортивних секціях під девізом "Олімпіада в Москві - змагання скрізь".

В цьому році відзначилася піонерська дружина Імені Олега Кошового Компаніївської восьмирічної школи. За участь в операції "Мала Тімірязєвка" Міністерство сільського господарства СРСР нагородило дружину грамотою і телевізором за важливу дослідницьку роботу.

Педколектив Будинку піонерів брав активну участь в організації гурткової роботи та змістовного дозвілля в піонерському таборі "Колосок" с. Роздолля. До цієї роботи залучались піонери-інструктори, підготовлені керівниками гуртків з числа найбільш активних старшокласників.Кожного літа організовувалось навчання піонерського та комсомольського активу.

Серед різноманітних форм виховної роботи, які використовував педколектив Будинку піонерів, можна виділити так і основні як вечори, ранки, конкурси, виставки, зустрічі з передовиками підприємств.

В 1979 році до Будинку піонерів на посаду керівника гуртка "В'язання" прийшла працювати Коваленко Алла Іванівна -талановитий педагог і майстер своєї справи. Протягом чотирнадцяти років по (1994р., віддавала Алла Іванівна віддала свої знання, свій талант, і своє серце.

На протязі своєї роботи Алла Іванівна користувалася незмінною повагою серед колишніх і теперішніх гуртківців в та колег по роботі. На зайняттях гуртка вона розвивала художні здібності школярів, забезпечувала різноманітні напрямки роботи: в'язання спицями, гачком, макраме, вишивка.

Алла Іванівна завжди ділилася досвідом роботи з колегами. За її методикою працювали керівники гуртків Замша Л.М. Сасівська середня школа, Пенза O.K. Першотравенська ЗШ. Стикут А .Я., Полтавська ЗШ, Чабан Н.В. Софіївська восьмирічна школа.

Крім навчальної діяльності Коваленко А.І. проводила велику виховну роботу. Крім традиційних форм, однією з важливих та цікавих форм були екскурсії, які з власної ініціативи керівника проводились майже щорічно. Так гуртківці побували в м. Яремчі Івано-Франківської області, м. Рахові Карпати, в м. Києві, м. Яблунівці, два рази в м. Ленінграді. І скрізь вихованці Алли Іванівни відзначались дисциплінованістю та згуртованістю, нагороджувались грамотами «За дисциплінованість та активну участь в туристичних походах".

Роботи гуртківців неодноразово були представлені на районних та обласних виставках декоративно-прикладного мистецтва, де займали призові місця.

З серпня 1981 року педагогічний колектив закладу очолювала Журба Людмила Анатоліївна. З кожним роком удосконалювалася робота по розвитку юних талантів, так в листопаді 1981 р. керівник гуртка "Образотворче мистецтво" Янишевська Лідія Іванівна отримала Грамоту Міністерства освіти за участь гуртківців у конкурсі на кращий малюнок під девізом "Київ - столиця радянської України", присвячений 1500 - річчю Києва.

На початку 80-років велика увага приділялась організації туристично-краєзнавчої роботи серед дітей та підлітків. Діти з захопленням брали участь в одноденних та багатоденних походах, екскурсіях, туристських змаганнях та зльотах.

З 1981 р. по 1990 р. під керівництвом досвідченого керівника Червоного Антона Миколайовича юні туристи постійно виборювали призові місця на районних та обласних змаганнях.

Значний вклад у виховання підростаючого покоління вніс Костиря Олександр Володимирович, який на протязі шести років 1986- 1992рр. керував гуртком юних картенгистів. Команда юних картенгистів не раз поверталася із обласних та республіканських змагань з кубком перемоги, керівник Костиря О.В.

Неодноразово члени технічних гуртків Будинку піонерів брали участь в Тижні науки, техніки та виробництва для дітей та юнацтва під девізом "Техніка вчора, сьогодні та завтра". В цей період роботою технічних гуртків керував досвідчений майстер - Качинський М.П. 1981 -1993 рр. Під його керівництвом робота технічних гуртків значно пожвавилась. Так, наприклад в 1993 р. було організовано виставку технічної творчості "Зробимо своїми руками", на якій були представлені діючі моделі робота, автомобіля "Волинянка", мікрофонного підсилювача, яхти, автомобіля ГАЗ -53. Ці моделі мали необхідні технічні показники і продемонстрували високий рівень знань і навичок юних техніків.

Цілеспрямовану роботу по участі в експедиції "Літопис Великої Вітчизняної " проводили юні слідопити пошукового загону "Пошук", котрим у 1985 році керувала Гилка Галина Олексіївна. Юні слідопити не тільки відновлювали імена учасників війни, а ще й своїми силами оформляли стенди про земляків-героїв. Вони розробили карту Компаніївського району, на якій відмічені пам'ятники і пам'ятні місця Компаніївщини.

Продовжив цю роботу в 90-х роках Прядун Іван Тимофійович. У зв'язку з підготовкою та відзначенням у 1994-1995 рр. 50-річчя визволення міст і сіл України від фашистських загарбників та 50- річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні активізувалась робота клубу " Пошук".

Члени клубу брали участь в русі учнівської молоді України "Моя земля - земля моїх батьків", у Всеукраїнській туристсько-краєзнавчій експедиції "Краса і біль України", обласні й туристсько-краєзнавчій експедиції "Пошук-50", "Реабілітовані історією".

За організацію цієї роботи серед учнівської молоді Івана Тимофійовича було нагороджено Грамотою Міністерства освіти України та Грамотою обласного управління освіти.

Довгий час працювала керівником геологічного гуртка Шрамко Алла Іванівна. Про результат роботи гуртка говорять цінні призи, сувеніри, Грамоти обласного Управління освіти, які щороку з 1985 по 1995 рр. виборювали команди юних геологів на обласних змаганнях,

Цікаво і змістовно проходили заняття гуртка юних Інспекторів руху керівник Мамій Олександр Гаврилович. Діти з захопленням брали участь у вивченні Правил дорожнього руху, адже вони проходили у формі динамічної веселої гри. Неодноразово команда ЮІР показувала гарні знання та практичні здібності на районних та обласних змаганнях юних Інспекторів руху.

Заслуговує на увагу досвід роботи гуртка "Юний турист", яким з 1985 по 1994 рр. керував Тараненко Григорій Іванович. Справжній ентузіаст, фахівець своєї справи, він передавав своє захоплення туризмом юним дослідникам свого краю. Походи, екскурсії, участь у районних та обласних туристських зльотах і змаганнях - ось далеко не повний список цікавих справ гуртка. Ця робота педагога була неодноразово відзначена Грамотами обласного управління освіти.

В число педагогів-корифеїв Центру дитячої творчості можна з певністю включити і Омельчук Валентину Миколаївну. На протязі двадцяти років вона керувала гуртком "Моделювання верхнього легкого одягу". В різні роки в ньому навчались від 45 до 80 учнів віком 10-16 років. Цей гурток - один із найпопулярніших як серед дітей, так серед батьків, і основна заслуга в цьому Валентини Миколаївни як яскравої творчої особистості. Вивчення основ швейного мистецтва велося по Ленінградській та Київській розрахунково-пропорційних системах. Теоретичні знання вміло поєднувалися з формуванням практичних умінь і навичок. Адже ручна праця, на думку педагога, відіграє значну роль у розумовому розвитку дитини.

При подачі навчального матеріалу враховувалися підготовка і здібності кожного гуртківця і його вік. Методика пошиття та оздоблення сучасного одягу тісно перепліталася з історією українського національного костюма.

В своїй практичній роботі на гуртку діти мали можливість реалізувати свої творчі задуми, розвивати фантазію, дизайнерські і художні здібності. Всі

роботи дівчатка виконували в натуральну величину, а тому повсякчас бачили результати своєї роботи. Формування любові до ручної праці дітей та підлітків впливає на їх подальший професійний вибір.

З 1995 на гуртку започаткували традицію видачі випускникам гуртка посвідчення про те, що вони дійсно пройшли повний курс дво - і трирічної програми "Моделювання верхнього легкого одягу". Багато випускників гуртка обирали професію кравця та закрійника своєю спеціальністю на все життя: Жеребцова Ольга, Гриценко Тетяна, Сладкова Тетяна, Тарасова Катерина, Завалій Тетяна, Шевченко Олена, Семенова Тетяна, Кігім Леся, Письмак Світлана.

Як підсумок кожного навчального року проводились виставки робіт гуртківців. Не одноразово ці роботи представлялись на обласних та районних виставках декоративно-ужиткового мистецтва, за що і керівник гуртка, і його колектив нагороджувались Грамотами Міністерства освіти України та грошовими преміями.

1992 рік став переломним для нашої держави. Стала дійсно давня мрія українського народу про власну суверенну державу. Почався процес відродження національних цінностей українського народу, реформування і розбудова освіти України. Цей процес торкнувся як своєї системи виховної роботи з підростаючим поколінням, так конкретно позашкільних закладів. В 1992 році в історії нашого позашкільного закладу була відкрита нова сторінка. Згідно розпорядження №147а від 19.09.1992 році по Компаніївській районній державній адміністрації Компаніївський Будинок піонерів було перейменовано в Центр дитячої творчості.

У вересні 1993 року на зборах трудового колективу протокол №1 було прийнято Статут Компаніївського районного Центру дитячої творчості, а 19 листопада 1993 року було видано розпорядження №268 представника президента Компаніївської районної державної адміністрації " Про реєстрацію Статуту Компаніївського районного Центру дитячої творчості", в якому вказано, що метою його діяльності є здійснення додаткової освіти, навчання і виховання дітей і учнівської молоді за інтересами у позашкільний час. В основу Статуту, який регулює всю діяльність закладу були покладені слідуючі теоретичні принципи:

1. Задоволення базових потреб дитини, зокрема внутрішнього тяжіння до самореалізації, утвердження цілеспрямованості свого існування.

2. Творча діяльність дитини - це запорука найбільш повного задоволення цих потреб.

3. Залежність творчої діяльності дитини від ступеня сформованості емоційно-вольової та інтелектуальної сфери.

4. Підхід, центрований на дитині,- основний методичний прийом. Він допоможе учневі розвинути позитивну "Я - концепцію", повірити у себе і свої можливості; стати відповідальним за свої дії та вчинки; виробити здатність самостійно приймати рішення; розвинути наполегливість у подоланні труднощів.

Статуту складається з таких розділів: загальні положення, мета і завдання районного Центру дитячої творчості, організація і основи діяльності, управління і керівництво, фінансова діяльність і матеріальна база, господарська діяльність, правове становище, майно ЦЦТ, міжнародна діяльність, ліквідація і реорганізація ЦДТ.

Відновлення української державності висувало перед педагогами позашкільниками нові завдання і створило нові умови. Так, нормативні документи Міністерства освіти націлюють нас на розвиток функції позашкільного навчально-виховного закладу як центру, що надає додаткову освіту дітям і підліткам за їх інтересами з наукових, технічних, художніх, еколого-натуралістичних, турисько-краєзнавчих, фізкультурно-оздоровчих та інших видів діяльності.

Саме в цьому напрямку здійснює свою діяльність Компаніївський центр дитячої творчості.

Окремо слід сказати про постійну боротьбу дирекції ЦДТ за надання закладу приміщення для здійснення повноцінної гурткової роботи. Адже на протязі 12 років з 1982 по 1996 рік наш заклад займав пристосоване примі- щення площею 21,5 м2, яке складалося з 2х кімнат. Гуртки, в основному працювали на базі Компаніївської з/о школи І-ІІ ст., Компаніївської з/о школи І-Ш ст. Гурток "Юних радіоолюбителів" працював у підвальному приміщенні Компаніївської з\о школи І-Ш ст..

З вересня 2000 року по листопад 2005 заклад очолював Горпинко Юрій Олексійович. 19 березня 2004 року Центр дитячої творчості перейменовано в Центр дитячої та юнацької творчості.

З листопада 2005 року по липень 2009 директором позашкільного закладу працювала Петріченко Наталія Ярославівна. За період її роботи започатковано та стали традиційними проведення районних свят: «День Святого Миколая», «День туризму», «Міжнародний день захисту дітей». Було здійснено реконструкцію приміщення позашкільного закладу (2005 р.).

З 01 вересня 2005 року і по цей час Компаніївський центр дитячої та юнацької творчості очолює Іванець Олена Вікторівна.

Коментарi