• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Бібліотека

Бібліотека

Завітайте до нашої бібліотеки!

Інформаційна година: «Гірка пам'ять: Афганістан болить у наших душах»

Місце проведення: зал ЦДЮТ

Час проведення: 14-00

Дата проведення: 13 лютого

Мета:ознайомити учнів з передумовами афганської війни, донести до їхніх сердець основну думку: війна – це безумство, це невиправдана жорстокість; виховувати в учнів почуття патріотизму, гідності та гордості за своїх земляків, вміння співпереживати.

Сьогодні у нас особливий день – величне свято Стрітення Господнє, день, який за природнім календарем ще іменують – зустріччю зими з весною, а на історичному календарі – 15 лютого – день виведення радянських військ з Афганістану. 15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли закінчився відлік великих втрат людських життів. Цей день і є закінченням афганської війни для неіснуючої вже на сьогодні держави – СРСР. Тоді закрилася остання сторінка героїчного і трагічного літопису боїв. Перестали йти похоронки з Кандагару і Гардесу, Джелелебаду і Кабулу. Правда про афганську війну… Вона різна. Здебільшого хвороблива і гірка. Афганська війна… брудна, ніким і нікому неоголошена… А хіба війни можуть бути чистими? Кожна із них несе смерть, інвалідність, одягає у смуток тисячі сердець, сповнена материнським довічним смутком і болем. У війни холодні очі. У війни свій відлік, своя безжалісна арифметика. Наша пам'ять назавжди увібрала в себе і береже імена і подвиги поколінь учасників Другої світової війни і назавжди прийняла новий біль афганських втрат. Афганська війна потребує глибокого осмислення. І немає такого електронного засобу сучасного комп’ютера, з якого можна було б почерпнути і винести всі уроки, політичні і військові, що необхідні для вирішення долі суспільства. Тому нехай пам'ять прокручує і що було? Як було? І чи так це було? Народна мудрість говорить: «Людина живе доти, допоки про неї пам’ятають». Знаю, що кожен той солдат, кожна родина тих, хто пройшов через страшне горно Афгану, ніколи не зможуть забути про це. Афганська війна тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна. У цій війні загинуло майже 15 тис. осіб, 290 воїнів пропали безвісти. А скільки скалічених доль, втрачених мрій, пошкоджених планів на щасливе майбуття. 160 тис. українців були в Афганістані в ті роки, а вже тепер правдиво вважають, що це найбільша кількість учасників тих бойових дій від усіх республік тодішнього Радянського Союзу. Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами. Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 – залишились у полоні або пропали безвісти. - Вшануймо світлу пам'ять тих, хто віддав своє життя увійшовши в безсмертя, хвилиною мовчання. (Вшановуємо пам'ять. Хвилина мовчання) У гарячих пісках Афганістану загартувались серця і душі юнаків – учасників бойових дій. Афганську війну український народ засудив як несправедливу і жорстоку. Головний її урок полягає в тому, щоб Збройні Сили України ніколи не виконували таких завдань. А тих, хто брали участь в афганському пеклі, єднає мета – ніколи не допустити, щоби їхні діти, майбутні покоління не брали участь у таких війнах. Довго замовчували правду про афганську війну. Дозували правду про героїв і втрати. Навіть плакати на могилах не дозволяли. Про це сьогодні свідчать Ваші листи, шановні ветерани афганської війни, спогади про загиблих синів, братів, коханих, друзів, які записували школярі. Ми помістили такі матеріали на цій виставці. Ці музейні реліквії передали нам із Хмелівської школи, де колись діяв музей афганської слави. Ця війна прорвалася віршами і піснями: традиційними, світлими, мужніми. Вони особливі і дарма якщо інколи не професійні. Пам’ятаймо про мертвих, згадаймо і подбаймо про живих! Бої закінчились, а історія – вічна. Афганська війна в пам'яті людства ще буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові і моральні уроки тієї героїчної і трагічної афганської війни.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi